1. Орфографічний словник української мови

розточений

розто́чений 1

дієприкметник

оброблений на токарному верстаті

розто́чений 2

дієприкметник

розповсюджений; змарнований

розто́чений 3

дієприкметник

зруйнований

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розточений — I -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розточити I. || розточено, безос. присудк. сл. II -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розточити II. III -а, -е, діал. Дієприкм. пас. мин. ч. до розточити III. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розточений — РОЗТО́ЧЕНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. до розточи́ти¹. За величиною коефіцієнтів тертя та тиску в шарі змащення водою встановлено, що дослідження проводилися при напіврідинному терті. Словник української мови у 20 томах
  3. розточений — РОЗТО́ЧЕНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розточи́ти¹; // розто́чено, безос. присудк. сл. На ньому [тракторі] немає живого місця — ту деталь зварено електрикою, ту припасовано з іншої системи, ту знято з танка, ту розточено (Ю. Янов., II, 1954, 134). Словник української мови в 11 томах