розтроюджений

Значення в інших словниках

1. розтроюджений — -а, -е, розм. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розтроюдити. 2》 у знач. прикм. Те саме, що роз'ятрений 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
2. розтроюджений — РОЗТРОЮ́ДЖЕНИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. пас. до розтрою́дити. Розтроюджена справниковими канчуками спина боліла й щеміла (С. Добровольський). 2. у знач. прикм. Те саме, що роз'я́трений... Словник української мови у 20 томах
3. розтроюджений — РОЗ'Я́ТРЕНИЙ (який став особливо болючим від подразнення, доторкання), РОЗТРОЮ́ДЖЕНИЙ розм. Страшенно боліли ноги, пісок в'їдався в роз'ятрені рани (М. Зарудний). Словник синонімів української мови
4. розтроюджений — Розтрою́джений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. розтроюджений — РОЗТРОЮ́ДЖЕНИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до розтрою́дити. Розтроюджена справниковими канчуками спина боліла й щеміла (Добр., Очак. розмир, 1965, 60). 2. у знач. прикм. Те саме, що роз’я́трений... Словник української мови в 11 томах