1. Орфографічний словник української мови

розтріпати

розтрі́пати

дієслово доконаного виду

розправити, струшуючи

розтріпа́ти

дієслово доконаного виду

зіпсувати; розкуйовдити

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розтріпати — I розтріп`атидив. розтріпувати I. II розтр`іпатидив. розтріпувати II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розтріпати — РОЗТРІПА́ТИ див. розтрі́пувати¹. РОЗТРІ́ПАТИ див. розтрі́пувати². Словник української мови у 20 томах
  3. розтріпати — РОЗТРУ́ШУВАТИ (про сіно, солому і т. ін. — стелити що-небудь тонким шаром по чомусь), РОЗКИДА́ТИ, РОЗСТЕЛЯ́ТИ, РОЗСТИЛА́ТИ, РОЗТРІ́ПУВАТИ розм., РОЗСТЕ́ЛЮВАТИ рідше, РОЗТРЯСА́ТИ рідше, ТРЯСТИ́ рідше. — Док. Словник синонімів української мови
  4. розтріпати — Розтрі́пати, -паю, -паєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. розтріпати — РОЗТРІ́ПАТИ див. розтрі́пувати². РОЗТРІПА́ТИ див. розтрі́пувати¹. Словник української мови в 11 томах