1. Орфографічний словник української мови

розтяпака

розтяпа́ка

іменник чоловічого або жіночого роду, істота

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розтяпака — див. неуважний Словник синонімів Вусика
  2. розтяпака — -и, ч. і ж., розм. Те саме, що розтяпа. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розтяпака — РОЗТЯПА́КА, и, ч. і ж., розм. Те саме, що розтя́па. Ото ще чортова розтяпака: несла свиту і не бачила, як люлька з кишені випала (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
  4. розтяпака — РОЗЗЯ́ВА ч. і ж., розм. (неуважна людина), РОЗЗЯВЛЯ́КА розм., РОЗТЯ́ПА розм., РОЗТЯПА́КА розм., РОЗТЕЛЕ́ПА фам., ҐА́ВА зневажл., ВОРО́НА зневажл., ШЛАПА́К ч., зневажл., СОЛОПІ́Й ч., розм., РОЗВЕ́ЗА розм. — Ач, роззява!... Словник синонімів української мови
  5. розтяпака — РОЗТЯПА́КА, и, ч. і ж., розм. Те саме, що розтя́па. Ото ще чортова розтяпака: несла свиту і не бачила, як люлька з кишені випала (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах