1. Орфографічний словник української мови

розчленовувати

розчлено́вувати

дієслово недоконаного виду

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розчленовувати — -ую, -уєш, недок., розчленувати, -ую, -уєш, док., перех. Розділяти що-небудь суцільне, єдине на окремі частини. || перен. Розбивати на основні складові елементи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розчленовувати — РОЗЧЛЕНО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗЧЛЕНУВА́ТИ, у́ю, у́єш і рідше РОЗЧЛЕНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., що. Розділяти що-небудь суцільне, єдине на окремі частини. Глибокі поперечні долини розчленовують Кримські гори на окремі частини (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. розчленовувати — ДІЛИ́ТИ (на частини), ПОДІЛЯ́ТИ, РОЗДІЛЯ́ТИ (РОЗДІ́ЛЮВАТИ рідше), ЧЛЕНУВА́ТИ, РОЗЧЛЕНО́ВУВАТИ, РОЗЩЕ́ПЛЮВАТИ, РОЗТИНА́ТИ, РОЗБИВА́ТИ, ПАЮВА́ТИ розм., ШМАТУВА́ТИ розм., РОЗШМАТО́ВУВАТИ розм., ПАРЦЕЛЮВА́ТИ ек.; РОЗДВО́ЮВАТИ, ПЕРЕПОЛОВИ́НЮВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  4. розчленовувати — РОЗЧЛЕНО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗЧЛЕНУВА́ТИ, у́ю, у́єш і рідко РОЗЧЛЕНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., перех. Розділяти що-небудь суцільне, єдине на окремі частини. Глибокі поперечні долини розчленовують Кримські гори на окремі частини (Геол. Укр. Словник української мови в 11 томах