1. Орфографічний словник української мови

розщібнути

розщібну́ти

дієслово доконаного виду

розм., арх.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розщібнути — див. розщібати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розщібнути — РОЗЩІБНУ́ТИ див. розщіба́ти. Словник української мови у 20 томах
  3. розщібнути — РОЗСТІБА́ТИ (роз'єднувати щось застебнуте), РОЗСТІ́БУВАТИ (РОЗСТЬО́БУВАТИ рідше), РОЗЩІБА́ТИ, РОЗЩІ́БУВАТИ розм.; РОЗХРИ́СТУВАТИ (перев. одяг — на грудях). — Док.: розстебну́ти (розстібну́ти), розщебну́ти (розщібну́ти рідше), розщепи́ти діал. Словник синонімів української мови
  4. розщібнути — РОЗЩІБНУ́ТИ див. розщіба́ти. Словник української мови в 11 томах
  5. розщібнути — Розщіба́ти, -ба́ю, -єш сов. в. розщібнути, -ну, -неш, гл. = розщіпати, розщіпнути. розщебані двері. Двери, крючекъ которыхъ откинутъ. МВ. (О. 1862. І. 98). Словник української мови Грінченка