1. Орфографічний словник української мови

рубцьований

рубцьо́ваний

дієприкметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рубцьований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до рубцювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. рубцьований — РУБЦЬО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до рубцюва́ти. На крайній східець ґанку став рослий Палійчук, підняв угору велику, вогнем і залізом печену та рубцьовану руку, і навколо почав стихати гомін (М. Стельмах); // у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах
  3. рубцьований — Рубцьо́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. рубцьований — РУБЦЬО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до рубцюва́ти. На крайній східець ганку став рослий Палійчук, підняв угору велику, вогнем і залізом печену та рубцьовану руку, і навколо почав стихати гомін (Стельмах, І, 1962, 625); // У знач. прикм. Словник української мови в 11 томах