руденький
руде́нький
прикметник
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- руденький — -а, -е. Пестл. до рудий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- руденький — РУДЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до руди́й. З-під тонких руденьких брів насилу були примітні ясно-сірі очі (І. Нечуй-Левицький); Руденький, моторний дідок пише квитки й ваги доглядає (А. Головко). Словник української мови у 20 томах
- руденький — РУДЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до руди́й. З-під тонких руденьких брів насилу були примітні ясно-сірі очі (Н.-Лев., II, 1956, 57); Руденький, моторний дідок пише квитки й ваги доглядає (Головко, II, 1957, 30). Словник української мови в 11 томах
- руденький — Рудий, -а, -е Рыжій. Ой ти рудий та поганий, поганого роду. Чуб. III. 172. Рудий, як собака. Ном. № 8524. Голий, як руда миш. Ном. № 1519. Чому в ставу вода руда? Мабуть хвиля збила. Мет. 113. Руда глина. Ном. № 3773. ум. руденький, руде́сенький. Словник української мови Грінченка