1. Орфографічний словник української мови

рівнозначний

рівнозна́чний

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рівнозначний — [р’іўнозначнией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  2. рівнозначний — -а, -е. Який дорівнює чому-небудь значенням, значимістю. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рівнозначний — Однакознаковий Словник чужослів Павло Штепа
  4. рівнозначний — РІВНОЗНА́ЧНИЙ, а, е. Який дорівнює чому-небудь значенням, значущістю. Кажуть, що уміння бачити рівнозначне умінню розуміти (з наук.-попул. літ.); Відправка політв'язнів до концтабору Берези Картузької була майже рівнозначною страті (С. Чорнобривець). Словник української мови у 20 томах
  5. рівнозначний — ТОТО́ЖНИЙ (той самий, однаковий з чимось; цілком відповідний), РІВНОЗНА́ЧНИЙ, РІВНОЦІ́ННИЙ, АДЕКВА́ТНИЙ книжн., ІДЕНТИ́ЧНИЙ книжн., ЕКВІВАЛЕ́НТНИЙ книжн., ДОСТЕМЕ́ННИЙ розм. Словник синонімів української мови
  6. рівнозначний — Рівнозна́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. рівнозначний — РІВНОЗНА́ЧНИЙ, а, е. Який дорівнює чому-небудь значенням, значимістю. Кажуть, що уміння бачити рівнозначне умінню розуміти (Наука.., 10, 1967, 37); Відправка політв’язнів до концтабору Берези Картузької була майже рівнозначною страті (Чорн., Визвол. земля, 1959, 101). Словник української мови в 11 томах
  8. рівнозначний — Рівнозначний, -а, -е Однозначащій, равносильный смысломъ. Желех. Словник української мови Грінченка