1. Орфографічний словник української мови

самонаведення

самонаве́дення

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самонаведення — -я, с. Автоматичне наведення на ціль (літака, ракети і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. самонаведення — САМОНАВЕ́ДЕННЯ, я, с. Автоматичне наведення на ціль (літака, снаряда та ін.). Інфрачервоні системи самонаведення дають змогу вражати повітряні цілі на відстані понад 15 км (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. самонаведення — Самочинне скерування ракети чи торпеди на мету за допомогою бортової системи керування; ця система вирізняє мету за певними параметрами (напр., інфрачервоним чи радіовипромінюванням). Універсальний словник-енциклопедія
  4. самонаведення — САМОНАВЕ́ДЕННЯ, я, с. Автоматичне наведення на ціль (літака, снаряда та ін.). Інфрачервоні системи самонаведення дають змогу вражати повітряні цілі на відстані понад 15 км (Знання.., 7, 1970, 7). Словник української мови в 11 томах