1. Орфографічний словник української мови

самоназва

самона́зва

іменник жіночого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самоназва — -и, ж. Ім'я, яким називає сама себе яка-небудь народність, якесь плем'я. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. самоназва — САМОНА́ЗВА, и, ж. Ім'я, яким називає сама себе яка-небудь народність, якесь плем'я. Деякі дослідники вважають, що слово “анти”, яке аж ніяк не було самоназвою східних слов'ян.. Словник української мови у 20 томах
  3. самоназва — САМОНА́ЗВА, и, ж. Ім’я, яким називає сама себе яка-небудь народність, якесь плем’я. Деякі дослідники вважають, що слово «анти», яке аж ніяк не було самоназвою східних слов’ян.. Словник української мови в 11 томах