1. Орфографічний словник української мови

самоствердження

самостве́рдження

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самоствердження — Одна з фундаментальних потреб і схильностей людини як свідомої, творчо-діяльної родової істоти; форма творчої самореалізації людини. англ. self-affirmation; нім. Selbstbestätigung f=; угор. önérvényesités; рос. самоутверждение. Словник із соціальної роботи
  2. самоствердження — -я, с. Ствердження себе, своєї особистості, визнання своєї цінності, значущості своєї особи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. самоствердження — САМОСТВЕ́РДЖЕННЯ, я, с. Ствердження себе, своєї особистості, визнання своєї цінності, значимості своєї особи. Словник української мови у 20 томах
  4. самоствердження — САМОСТВЕ́РДЖЕННЯ, я, с. Ствердження себе, своєї особистості, визнання своєї цінності, значимості своєї особи. Словник української мови в 11 томах