самотник
само́тник
іменник чоловічого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- самотник — САМО́ТНИК див. самі́тник. Словник української мови у 20 томах
- самотник — див. самітник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- самотник — САМІ́ТНИК (САМО́ТНИК рідше) (релігійний фанатик, який живе у відлюдному місці), ПУСТЕ́ЛЬНИК, ВІДЛЮ́ДНИК, АСКЕ́Т, СКИ́ТНИК, АНАХОРЕ́Т заст., ПУСТИ́ННИК заст.; ПЕЧЕ́РНИК (який живе в печері). Словник синонімів української мови
- самотник — САМО́ТНИК див. самі́тник. Словник української мови в 11 томах