1. Орфографічний словник української мови

свекрушище

свекру́шище

іменник жіночого або середнього роду, істота

зневажл.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. свекрушище — -а, с. і ж., зневажл. Те саме, що свекруха. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. свекрушище — СВЕКРУ́ШИЩЕ, а, с. і ж., зневажл. Те саме, що свекру́ха. Вари, вари, свекрушище, Вареники з сиром (з народної пісні); – Потривайте ж! – крикнула Мотря на весь город, – це, мабуть, свекрушище помагала їм мірять [город]! (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах
  3. свекрушище — СВЕКРУ́ШИЩЕ, а, с. і ж., зневажл. Те саме, що свекру́ха. Вари, вари, свекрушище, Вареники з сиром (Укр. нар. пісні, 2, 1965, 70); ; — Потривайте ж! — крикнула Мотря на весь город,— це, мабуть, свекрушище помагала їм мірять [город]! (Н.-Лев., II, 1956, 355). Словник української мови в 11 томах
  4. свекрушище — Свекрушище, -щі ж. ув. отъ свекруха. Чуб. V. 718. Словник української мови Грінченка