1. Орфографічний словник української мови

свинюка

свиню́ка 1

іменник жіночого роду, істота

тварина

розм.

свиню́ка 2

іменник чоловічого або жіночого роду, істота

про людину

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. свинюка — -и, ч. і ж., розм. Те саме, що свиня 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. свинюка — СВИНЮ́КА, и, ч. і ж., грубо, розм. Те саме, що свиня́ 1, 2. – Не будь свинюкою – пиши, не примушуй, щоб про тебе тут думали погано (Ю. Збанацький). Словник української мови у 20 томах
  3. свинюка — НЕГІ́ДНИК (безчесна, підла людина), МЕРЗО́ТНИК, ПОГА́НЕЦЬ підсил. розм., ПАРАЗИ́Т підсил. розм.; ПІДЛО́ТНИК, ЛИЧИ́НА, ГАДЮ́КА, ГАД, ГА́ДИНА, ЗМІЯ́, ЗМІЙ, ЗМІЮ́КА підсил. (лайл. і зневажл. — про злу, підступну людину); КА́ПОСНИК розм. Словник синонімів української мови
  4. свинюка — СВИНЮ́КА, и, ч. і ж., розм., Те саме, що свиня́ 1, 2. — Не будь свинюкою — пиши, не примушуй, щоб про тебе тут думали погано (Збан., Малин. дзвін, 1958, 122). Словник української мови в 11 томах