1. Орфографічний словник української мови

своячок

своячо́к

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. своячок — -чка, ч. Пестл. до свояк. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. своячок — СВОЯЧО́К, чка,́ ч., ірон. Зменш. до своя́к. Твій [Лева] любий своячок Котик ані на волос не ліпший від Свині (І. Франко); [Жук:] Ти от що, куме, затягни рота і язика не розпускай. [Яєчко:] Послав би я тебе , своячок, але повернешся (А. Крижанівський). Словник української мови у 20 томах
  3. своячок — СВОЯЧО́К, чка,́ ч. Пестл. до своя́к. Твій [Лева] любий своячок Котик ані на волос не ліпший від Свині (Фр., IV, 1950, 125). Словник української мови в 11 томах