1. Орфографічний словник української мови

світнути

світну́ти

дієслово доконаного виду

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. світнути — -ну, -неш, док., однокр., діал. Блиснути. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. світнути — СВІТНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., однокр., діал. Блиснути. – Їла мене нечисть усяка, гидка черва, та... не доїли, не доточили... вискочила-таки! – гучно скрикнула вона, хижо світнувши очима (Панас Мирний); Раптом, – як світнула блискавиця, – пригадав русалку коло дуба (С. Васильченко). Словник української мови у 20 томах
  3. світнути — СВІТНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., однокр., діал. Блиснути. — Їла мене нечисть усяка, гидка черва, та… не доїли, не доточили… вискочила-таки! — гучно скрикнула вона, хижо світнувши очима (Мирний, IV, 1955, 333); Раптом, — як світнула блискавиця,— пригадав русалку коло дуба (Вас., Вибр., 1950, 41). Словник української мови в 11 томах