1. Орфографічний словник української мови

семилітка

семилі́тка 1

іменник жіночого роду

неповна середня школа в СРСР

іст.

семилі́тка 2

іменник жіночого роду, істота

7-річна дитина

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. семилітка — -и, ж. 1》 Те саме, що семирічка 1). 2》 розм. Дівчинка семирічного віку. 3》 Те саме, що семирічка 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. семилітка — Семирічка Словник чужослів Павло Штепа
  3. семилітка — СЕМИЛІ́ТКА, и, ж. 1. Те саме, що семирі́чка 1. Пройшли роки, і він пішов до школи, закінчив семилітку (М. Гірник). 2. розм. Дівчинка семирічного віку. Я звернула увагу на тоненьку біляву дівчинку семилітку (Леся Українка). 3. Те саме, що семирі́чка 2. Словник української мови у 20 томах
  4. семилітка — Семилі́тка, -тки; -лі́тки, -лі́ток Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. семилітка — СЕМИЛІ́ТКА, и, ж. 1. Те саме, що семирі́чка 1. Пройшли роки, і він пішов до школи, закінчив семилітку (Гірник, Сонце.., 1958, 102). 2. розм. Дівчинка семирічного віку. Я звернула увагу на тоненьку біляву дівчинку семилітку (Л. Укр., III, 1952, 612). 3. Те саме, що семирі́чка 2. Словник української мови в 11 томах
  6. семилітка — Семилітка, -ки ж. Имѣющая семь лѣтъ. Грин. III. 83. Стрів дівку семилітку. Чуб. V. 1190. Словник української мови Грінченка