сенешаль

сенеша́ль

іменник чоловічого роду, істота

іст.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сенешаль — див. сенешал. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. сенешаль — СЕНЕША́ЛЬ, я, ч., іст. 1. У Франкській державі – головний управитель королівського палацу. 2. У Франції Х–ХVIII ст. – урядовець, що очолював адміністративно-судовий округ. Словник української мови у 20 томах