скабка

Значення в інших словниках

1. скабка — див. колючка Словник синонімів Вусика
2. скабка — -и, ж. Тонка, гостра трісочка, гострий осколок металу, скла та ін., які застряли у шкірі, в тілі; скалка. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. скабка — СКА́БКА, и, ж. Тонка, гостра трісочка, гострий осколок металу, скла та ін., які застряли у шкірі, в тілі; скалка. – А що, чи скабку виняла [вийняла] з ноги? (Ганна Барвінок); Не помічають [теслярі] ні скабок, ні здертої шкіри на мозолястих руках (О. Довженко). Словник української мови у 20 томах
4. скабка — СКА́ЛКА (тонкий відколотий, відбитий шматок чого-небудь твердого); СКА́БКА, СКІ́ПКА (яка застрягла в шкірі, в тілі); ОСКО́ЛОК (каменю, скла). Дядько Кузьма розбив одного (горіха), загнав скалку і покинув (Є. Словник синонімів української мови
5. скабка — СКА́БКА, и, ж. Тонка, гостра трісочка, гострий осколок металу, скла та ін., які застряли у шкірі, в тілі; скалка. — А що, чи скабку виняла [вийняла] з ноги? (Барв., Опов.., 1902, 77); Не помічають [теслярі] ні скабок, ні здертої шкіри на мозолястих руках (Довж., Зач. Десна, 1957, 554). Словник української мови в 11 томах
6. скабка — Скабка, -ки ж. Заноза. Скабку загнав у пучку. Черниг. у. Словник української мови Грінченка