скаву

скаву́

вигук

незмінювана словникова одиниця

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скаву — СКАВУ́, СКАВУ́-СКАВУ́, виг. Звуконаслідування, що означає виск собаки, шакала і т. ін. Докучай [собака], почувши зайця, спочатку дає легесеньке “скаву-скаву”, а потім – спокійний “гав”, і далі рівномірне “гав”, “гав”, “гав”... (Остап Вишня). Словник української мови у 20 томах
  2. скаву — Скаву! меж., выражающее визжаніе нѣкотор. животныхъ, напр. собаки, зайца. Лапки попік (зайчик). Скаву! Скаву! Мил. 57. Словник української мови Грінченка
  3. скаву — СКАВУ́, СКАВУ́-СКАВУ́, виг. Звуконаслідування, що означає виск собаки, шакала і т. ін. Докучай [собака], почувши зайця, спочатку дає легесеньке «скаву-скаву», а потім — спокійний «гав», і далі рівномірне «гав», «гав», «гав»… (Вишня, II, 1956, 125). Словник української мови в 11 томах