скопилити
скопи́лити
дієслово доконаного виду
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скопилити — -лю, -лиш, док., перех., розм. Те саме, що закопилити. Скопилити носа. Великий тлумачний словник сучасної мови
- скопилити — СКОПИ́ЛИТИ, лю, лиш, док., що, розм. Те саме, що закопи́лити. Словник української мови у 20 томах
- скопилити — копи́лити / закопи́лити (скопи́лити) гу́бу (гу́би, но́са, ніс і т. ін.). 1. Пишатися, зазнаватися. — Підростає дітвора, ще материне молоко на губах не обсохло, а воно вже губу копилить (І. Цюпа); Декому здавалося, що молодий інженер почав копилити губи. Фразеологічний словник української мови
- скопилити — СКОПИ́ЛИТИ, лю, лиш, док., перех., розм. Те саме, що закопи́лити. ◊ Гу́бу (гу́би) скопи́лити, рідко — те саме, що Гу́бу (гу́би) закопи́лити ( див. Словник української мови в 11 томах
- скопилити — Скопи́лити, -лю, -лиш гл. = закопилити. Скопилити ніс, губу. Ніс скопилив мов ґринджоли. Г. Арт. (О. 1861. III. 107). Словник української мови Грінченка