1. Орфографічний словник української мови

скороспілий

скороспі́лий

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скороспілий — -а, -е. 1》 Який рано й швидко досягав повного розвитку (про рослини, плоди та сільськогосподарських тварин). || Стос. до розведення швидкоростучих порід, сортів. 2》 перен. Надто швидко зроблений, організований; недостатньо продуманий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. скороспілий — Ранньостиглий Словник чужослів Павло Штепа
  3. скороспілий — СКОРОСПІ́ЛИЙ, а, е. 1. Який рано й швидко досягає повного розвитку (про рослини, плоди та сільськогосподарські тварини). На баштані рясно повилася зав'язь скороспілих кавунів і динь (Я. Словник української мови у 20 томах
  4. скороспілий — ПОСПІ́ШНИЙ (зроблений, виконаний надто швидко, без належної підготовки, недостатньо обґрунтований тощо), ПОСПІ́ШЛИВИЙ, ПОКВА́ПЛИВИЙ, ПОКВА́ПНИЙ, СКВА́ПНИЙ, СКВАПЛИ́ВИЙ, КВАПНИЙ, КВАПЛИВИЙ, ПОХА́ПЛИВИЙ, ХАПЛИ́ВИЙ, ХА́ПАНИЙ розм., ГАРЯЧКО́ВИЙ розм. Словник синонімів української мови
  5. скороспілий — СКОРОСПІ́ЛИЙ, а, е. 1. Який рано й швидко досягає повного розвитку (про рослини, плоди та сільськогосподарські тварини). На баштані рясно повилася зав’язь скороспілих кавунів і динь (Кач., Вибр. Словник української мови в 11 томах