скрипак

скрипа́к

іменник чоловічого роду, істота

скрипаль

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скрипак — -а, ч., зах. Скрипаль. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. скрипак — СКРИПА́К, а́, ч., діал. Скрипаль. Вчився [А. Л. Ведель] в Київській Духовній Академії, де був диригентом студентського хору, а також першим скрипаком – солістом студентського оркестру (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. скрипак — СКРИПА́К, а́, ч., діал. Скрипаль. Вчився [А. Л. Ведель] в Київській Духовній Академії, де був диригентом студентського хору, а також першим скрипаком — солістом студентського оркестру (Іст. укр. музики, 1922, 144). Словник української мови в 11 томах
  4. скрипак — Скрипак, -ка м. = скрипаль. Шух. І. 29. Словник української мови Грінченка