1. Орфографічний словник української мови

скрутити

скрути́ти

дієслово доконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скрутити — Скрути́ти: — повернути, звернути [19] Словник з творів Івана Франка
  2. скрутити — див. скручувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скрутити — СКРУТИ́ТИ див. скру́чувати. Словник української мови у 20 томах
  4. скрутити — скрути́ти змінити напрямок руху; повернути (ст): Якби вискочив з шинку і вирвався на Зелену, то, ніде не скручуючи, міг погнати аж до своєї хати (Тарнавський З.) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. скрутити — вкрути́ти (скрути́ти, утну́ти) ро́ги (хвоста́) кому. Присмирити, приборкати когось; обмежити кому-небудь свободу дій. — А цьому Пилипу ми таки вкрутимо роги, зробимо з нього чоловіка (В. Фразеологічний словник української мови
  6. скрутити — ВИ́ВЕРНУТИ (про руку, ногу тощо — повернути в неприродне положення, часто ушкоджуючи), ВИ́КРУТИТИ, СКРУТИ́ТИ, ПІДВЕРНУ́ТИ (про ногу). — Недок.: виверта́ти, викру́чувати, скру́чувати, підверта́ти. Словник синонімів української мови
  7. скрутити — Скрути́ти, скручу́, скру́тиш, -тять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. скрутити — СКРУТИ́ТИ див. скру́чувати. Словник української мови в 11 томах
  9. скрутити — Скрутити, -ся см. скручувати, -ся. Словник української мови Грінченка