1. Орфографічний словник української мови

сніжинка

сніжи́нка

іменник жіночого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сніжинка — -и, ж. Кристал снігу у вигляді зірочки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. сніжинка — СНІЖИ́НКА, и, ж. Кристалик льоду у вигляді зірочки. Миготіли за вікном сніжинки (Леся Українка); Велика сніжинка сіла на онукову рукавичку (Ю. Яновський); Надворі знов зима, і падають сніжинки, і вітер їх несе в туманну далечінь... (В. Сосюра); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  3. сніжинка — СНІЖИ́НКА, и, ж. Кристал снігу у вигляді зірочки. Миготіли за вікном сніжинки (Л. Укр., І, 1951, 145); Велика сніжинка сіла на онукову рукавичку (Ю. Янов., II, 1954, 110); Надворі знов зима, і падають сніжинки, і вітер їх несе в туманну далечінь… (Сос. Словник української мови в 11 томах
  4. сніжинка — Сніжина, -ни ж. Снѣжинка. А думи гордії розвіє, як ту сніжину по степу. Шевч. ум. сніжинка, сніжиночка. Словник української мови Грінченка