1. Орфографічний словник української мови

сотворіння

сотворі́ння

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сотворіння — див. ІСТОТА. Словник синонімів Караванського
  2. сотворіння — -я, с., книжн. 1》 Дія за знач. сотворити. 2》 Те саме, що створіння. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сотворіння — СОТВОРІ́ННЯ, я, с., книжн. 1. Дія за знач. сотвори́ти. – Вже ж такого розору, вогню та нівечення від сотворіння світу не бачено (О. Довженко); – Сюди! Звідси видно все. Навіть бог після сотворіння світу бачив менше, ніж я зараз (П. Загребельний). Словник української мови у 20 томах
  4. сотворіння — від сотворі́ння сві́ту, зі сл. не ба́чити, не бу́ти і т. ін. Ніколи. — Вже ж такого розору, вогню та нівечення від сотворіння світу не бачено (О. Довженко). Фразеологічний словник української мови
  5. сотворіння — Сотво́рення і сотворі́ння, -ння; -рі́ння, -рі́нь і -рі́ннів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. сотворіння — СОТВОРІ́ННЯ, я, с., книжн. 1. Дія за знач. сотвори́ти. — Вже ж такого розору, вогню та нівечення від сотворіння світу не бачено (Довж., І, 1958, 343); — Сюди! Звідси видно все. Навіть бог після сотворіння світу бачив менше, ніж я зараз (Загреб. Словник української мови в 11 томах
  7. сотворіння — Сотворіння, -ня с. Твореніе, существо. На землі, у землі, у морі.... і скрізь бачив усе, кожну людину, кожне найменче сотворінє. Гн. І. 83. Словник української мови Грінченка