1. Орфографічний словник української мови

спаленище

спалени́ще

іменник середнього роду

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спаленище — -а, с., діал. Згарище (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. спаленище — СПАЛЕНИ́ЩЕ, а, с., діал. Згарище (у 2 знач.). З весною бойко вже безпечно корчує пеньки і сіє на спаленищу [спаленищі] своє “збіжжя” (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  3. спаленище — ЗГА́РИЩЕ (місце, де була пожежа; те, що лишилося після пожежі), ПОЖАРИ́ЩЕ, ПОПЕЛИ́ЩЕ, ПОЖАРИ́НА, ПО́ГАР, ЗГАР, СПАЛЕНИ́ЩЕ діал., СПАЛЬ діал., ПОЖЕ́ЖИЩЕ заст.; ПАЛЕНИ́ЩЕ діал., ПАЛЕНИ́НА діал. (перев. у степу, в лісі). Словник синонімів української мови
  4. спаленище — СПАЛЕНИ́ЩЕ, а, с., діал. Згарище (у 2 знач.). З весною бойко вже безпечно корчує пеньки і сіє на спаленищу [спаленищі] своє «збіжжя» (Фр., III, 1950, 79). Словник української мови в 11 томах