спецкор

спецко́р

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спецкор — -а, ч. Спеціальний кореспондент. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. спецкор — СПЕЦКО́Р, а, ч. Скорочення: спеціальний кореспондент. Матвій Діденко як спецкор .. встигав побувати і в цехах, де зустрічалися новатори, і на технічних конференціях (П. Автомонов). Словник української мови у 20 томах
  3. спецкор — СПЕЦКО́Р, а, ч. Скорочення: спеціальний кореспондент. Матвій Діденко як спецкор «Зорі комунізму» встигав побувати і в цехах, де зустрічалися новатори, і на технічних конференціях (Автом., В. Кошик, 1954, 260). Словник української мови в 11 томах