1. Орфографічний словник української мови

сповідальний

сповіда́льний

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сповідальний — -а, -е. 1》 Подібний до того, як на сповіді; відвертий, щиросердний, задушевний. 2》 Що містить розповідь від імені героя, зображення його внутрішнього світу (про художній твір). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. сповідальний — СПОВІДА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Прикм. до спо́відь 1. 2. Подібний до того, як на сповіді; відвертий, щиросердний. Сповідальна манера пояснюється пристрасним бажанням поета бути зрозумілим читачеві (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. сповідальний — СПОВІДА́ЛЬНИЙ, а, е. Подібний до того, як на сповіді; відвертий, щиросердний. Вірші Марії Пригари розтривожують душу справжністю емоційного заряду, сповідальною довірливістю інтонації (Літ. Укр., 13.IX 1974, 2). Словник української мови в 11 томах