сповідальниця

сповіда́льниця

іменник жіночого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сповідальниця — I жін. до сповідальник II і сповідальня Спеціально відведене місце в церкві, де здійснюють Таїнство Сповіді Словник церковно-обрядової термінології
  2. сповідальниця — -і, ж. 1》 Жін. до сповідальник 2). 2》 церк. Спеціально обладнане місце для сповіді в храмі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сповідальниця — СПОВІДА́ЛЬНИЦЯ, і, ж. 1. Жін. до сповіда́льник 2. 2. церк. Спеціально обладнане місце для сповіді в храмі. Я зі страхом і трепетом підступив до сповідальниці, вклякнув і нахилився до колін нашого старенького єгомосця (Р. Словник української мови у 20 томах
  4. сповідальниця — СПОВІДА́ЛЬНИЦЯ, і, ж. 1. Жін. до сповіда́льник 2. 2. церк. Спеціально обладнане місце для сповіді в храмі. До наших днів збереглася деяка кількість предметів церковного обладнання XVI-XVII ст. Це лави, призначені для.. Словник української мови в 11 томах