1. Орфографічний словник української мови

сполом

спо́лом

прислівник

разом, спільно

незмінювана словникова одиниця

арх.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сполом — присл., заст. Разом, спільно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. сполом — СПО́ЛОМ, присл., заст. Разом, спільно. Його жінка мене викохала сполом з своєю дочкою; в їх хаті я й зросла (Марко Вовчок). Словник української мови у 20 томах
  3. сполом — РА́ЗОМ (у поєднанні з кимсь, чимсь; спільними зусиллями; щільно один біля одного); УКУ́ПІ (ВКУ́ПІ), ПО́СПІЛЬ, ПОСПО́ЛУ розм., КУ́ПНО розм. (у поєднанні з кимсь, чимсь); СПІ́ЛЬНО, СУКУ́ПНО, СКО́ПОМ розм., ВРАЗ (УРА́З) розм., СПО́ЛОМ заст. Словник синонімів української мови
  4. сполом — СПО́ЛОМ, присл., заст. Разом, спільно. Його жінка мене викохала сполом з своєю дочкою; в їх хаті я й зросла (Вовчок, І, 1955, 181). Словник української мови в 11 томах
  5. сполом — Спо́лом нар. — з. Вмѣстѣ съ. Його жінка мене викохала сполом з своєю дочкою. МВ. II. 75. Словник української мови Грінченка