споруджувач
спору́джувач
іменник чоловічого роду, істота
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- споруджувач — -а, ч., розм. Той, хто споруджує що-небудь, працює на спорудженні. Великий тлумачний словник сучасної мови
- споруджувач — СПОРУ́ДЖУВАЧ, а, ч., розм. Той, хто споруджує що-небудь, працює на спорудженні. Разом із споруджувачами траси метро трудяться будівельники другого мостозагону (з газ.); Споруджувачі житлового комплексу. Словник української мови у 20 томах
- споруджувач — СПОРУ́ДЖУВАЧ, а, ч., розм. Той, хто споруджує що-небудь, працює на спорудженні. Разом із споруджувачами траси метро трудяться будівельники другого мостозагону (Рад. Укр., 19.Х 1965, 4). Словник української мови в 11 томах