1. Орфографічний словник української мови

спряжка

спря́жка

іменник жіночого роду

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спряжка — -и, ж., діал. Пряжка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. спряжка — СПРЯ́ЖКА, и, ж., діал. Пряжка. Він зняв з себе .. торбу, поклав на землі, поправив на собі узький ремінь з .. спряжками і добув із торби кусень хліба (І. Франко); У тих кінь. У інших спряжка на два двори (Г. Колісник). Словник української мови у 20 томах
  3. спряжка — спря́жка пряжка (ст): Заношу ремінь і спряжку до ременя (Боберський)||спинка Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. спряжка — СПРЯ́ЖКА, и, ж., діал. Пряжка. Він зняв з себе.. торбу, поклав на землі, поправив на собі узький ремінь з.. спряжками і добув із торби кусень хліба (Фр., VIII, 1952, 224). Словник української мови в 11 томах