спрямувати

спрямува́ти

дієслово доконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спрямувати — див. спрямовувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. спрямувати — СПРЯМУВА́ТИ див. спрямо́вувати. Словник української мови у 20 томах
  3. спрямувати — наставля́ти (направля́ти, напу́чувати і т. ін.) / наста́вити (напра́вити, напути́ти і т. ін.) на (до́бру (пра́ведну)) путь (доро́гу, сте́жку) кого і без додатка. Фразеологічний словник української мови
  4. спрямувати — НАВО́ДИТИ (надавати зброї, оптичному приладу і т. ін. певної спрямованості, повертаючи в бік когось, чогось), НАСТАВЛЯ́ТИ, НАПРАВЛЯ́ТИ, СПРЯМО́ВУВАТИ, СКЕРО́ВУВАТИ, НАПРЯМЛЯ́ТИ рідше; НАЦІ́ЛЮВАТИ (НАЦІЛЯ́ТИ) (на якусь конкретну, точну ціль). — Док. Словник синонімів української мови
  5. спрямувати — СПРЯМУВА́ТИ див. спрямо́вувати. Словник української мови в 11 томах