1. Орфографічний словник української мови

спушувати

спу́шувати

дієслово недоконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спушувати — -ую, -уєш, недок., спушити, спушу, спушиш, док., перех. 1》 Робити ґрунт пухким за допомогою відповідних рільничих знарядь; розпушувати. 2》 Легкими ударами розворушувати, робити що-небудь м'яким, пухким, пишним; збивати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. спушувати — СПУ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., СПУШИ́ТИ, спушу́, спу́шиш, док., що. 1. Робити ґрунт пухким за допомогою відповідних рільничих знарядь; розпушувати. Борони тихо волоклися за кіньми, шматуючи скиби, спушували землю (М. Словник української мови у 20 томах
  3. спушувати — ЗБИВА́ТИ (легкими ударами розворушувати, робити що-небудь м'яким, пишним), СПУ́ШУВАТИ, РОЗПУ́ШУВАТИ, ПУШИ́ТИ, ПІДПУ́ШУВАТИ (трохи). — Док.: зби́ти, спуши́ти, розпуши́ти, підпуши́ти. Груня проворно, догідливо збиває свекрусі подушки (К. Словник синонімів української мови
  4. спушувати — СПУ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., СПУШИ́ТИ, спушу́, спу́шиш, док., перех. 1. Робити грунт пухким за допомогою відповідних рільничих знарядь; розпушувати. Борони тихо волоклися за кіньми, шматуючи скиби, спушували землю (Томч. Словник української мови в 11 томах