спідлення

спі́длення

іменник середнього роду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спідлення — -я, с., розм. Дія і стан за знач. спідлитися і спідліти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. спідлення — СПІ́ДЛЕННЯ, я, с., розм. Дія і стан за знач. спі́длитися і спідлі́ти. – Ніякого, ніякого нема виходу для мене, тільки спідлення, потоптання власного прапору [прапора] або смерть? (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  3. спідлення — СПІ́ДЛЕННЯ, я, с., розм. Дія і стан за знач. спі́длитися і спідлі́ти. — Ніякого, ніякого нема виходу для мене, тільки спідлення, потоптання власного прапору [прапора] або смерть? (Фр., VI, 1951, 294). Словник української мови в 11 томах