спідтиха-тиха

спідти́ха-ти́ха

прислівник

незмінювана словникова одиниця

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спідтиха-тиха — див. поволі; таємно Словник синонімів Вусика
  2. спідтиха-тиха — див. спідтиха. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спідтиха-тиха — СПІДТИ́ХА-ТИ́ХА, присл., розм. Те саме, що спідти́ха. Ні, я не буду спочивати, Бо й ти приснишся. І [в] малий Райочок мій спідтиха-тиха Підкрадешся, наробиш лиха... (Т. Шевченко); // Стиха, потихеньку. Спідтиха-тиха серце її щось недобре віщувало, боліло, нило... (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
  4. спідтиха-тиха — ПО́ТАЙ (так, щоб ніхто не знав, не дізнався; таємно від когось, від усіх), ПОТАЄ́МНО (ПОТАЄ́МНЕ рідше), ТАЄ́МНО, ТАЄМНИ́ЧО (ТАЄМНИ́ЧЕ), СТИ́ХА, НИ́ШКОМ, КРАДЬКОМА́, НА́ЗИРЦІ, НА́ЗИРЦЕМ, ПО-ЗМО́ВНИЦЬКОМУ, ПО-ЗМО́ВНИЦЬКИ, ТИХЕ́НЬКО розм., ТАЙКО́М розм. Словник синонімів української мови
  5. спідтиха-тиха — СПІДТИ́ХА-ТИ́ХА, присл., розм. Потай, нишком, крадькома. Ні, я не буду спочивати, Бо й ти приснишся. І [в] малий Райочок мій спідтиха-тиха Підкрадешся, наробиш лиха… (Шевч., II, 1963, 401); // Стиха, потихеньку. Спідтиха-тиха серце її щось недобре віщувало, боліло, нило… (Мирний, І, 1949, 398). Словник української мови в 11 томах