срамник

срамни́к

іменник чоловічого роду, істота

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. срамник — -а, ч., заст. Соромітник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. срамник — СРАМНИ́К, а́, ч., заст. Соромітник. [Галя (регоче):] О, боже! От якби хто бачив [як впала Явдоха]! [Петро:] Що? посвітила чим-небудь? [Явдоха:] Петре! срамник! (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
  3. срамник — БЕЗСОРО́МНИК (той, хто не почуває сорому за свої аморальні вчинки, порушує правила пристойності і т. ін.), СОРОМІ́ТНИК рідше, БЕЗСТИ́ДНИК заст., розм. рідше, БЕЗЛИ́ЧНИК діал., СРАМНИ́К заст. Словник синонімів української мови
  4. срамник — СРАМНИ́К, а, ч., заст. Соромітник. [Галя (регоче):] О, боже! От якби хто бачив [як впала Явдоха]! [Петро:] Що? посвітила чим-небудь? [Явдоха:] Петре! срамник! (Мирний, V, 1955, 144). Словник української мови в 11 томах