срібняк

Значення в інших словниках

1. срібняк — (срібна монета) срібник, срібляк, сов. срібляник; п! ГРОШІ. Словник синонімів Караванського
2. срібняк — -а, ч. Срібний карбованець. || Срібна монета взагалі. || Дрібна розмінна монета зі сплаву, основною складовою частиною якого є срібло чи нікель. Тридцять срібняків; Іудині (Юдині) срібняки — ціна зради (за біблійною легендою Іуда, зрадивши Христа, одержав 30 срібних монет). Великий тлумачний словник сучасної мови
3. срібняк — СРІБНЯ́К, а, ч. Срібний карбованець. Вона пішла в кімнату, одчинила скриню, витягла вісім сотень карбованців асигнаціями й срібняками (І. Нечуй-Левицький); // Срібна монета взагалі. Словник української мови у 20 томах
4. срібняк — три́дцять срібнякі́в (срібля́ників). Грошова винагорода за зраду. Купили тебе не за тридцять срібняків, а за булаву та клейноди (З. Тулуб); Цьому нечестивцю і тридцять срібляників не обтяжать ні кишені, ні совісті (М. Стельмах). Фразеологічний словник української мови
5. срібняк — ГРО́ШІ (металеві й паперові знаки, що є мірою вартості при купівлі й продажу), ГРО́ШИКИ розм., ГРОШЕНЯ́ТА розм., КАЗНА́ розм., жарт., КОПІ́ЙКА збірн. розм., МОНЕ́ТА збірн. розм., ГРІШ збірн., розм., ГРОШВА́ збірн. фам., ФІНА́НСИ розм., жарт. Словник синонімів української мови
6. срібняк — Срібня́к, -ка́; -няки́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. срібняк — СРІБНЯ́К, а, ч. Срібний карбованець. Вона пішла в кімнату, одчинила скриню, витягла вісім сотень карбованців асигнаціями й срібняками (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
8. срібняк — Срібняк, -ка м. Серебряная монета, сребренникъ. К. ХП. 81. Обіцяли йому срібняків дати. Єв. Мр. XIV. 11. Словник української мови Грінченка