старичок
старичо́к
іменник чоловічого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- старичок — див. старий Словник синонімів Вусика
- старичок — Дідик, дідочок, дідонько, дідунь, дідуньо, дідусь, дідусьо, дідусенько, дідусечко, дідусик, старенький Словник чужослів Павло Штепа
- старичок — СТАРИЧО́К, чка́, ч. Пестл. до стари́к 1, 2. Суддя був собі простенький старичок, усім доступний, добрий (Панас Мирний); На естраді з'являється жюрі конкурсу – п'ять шановних старичків в чорних фраках, з нотами в руках (І. Словник української мови у 20 томах
- старичок — Чка, н. Дружнє звертання до чоловіка. Мене запитують: «Чуєш, старичок, це що таке тут будується?» (Україна Молода). Словник сучасного українського сленгу
- старичок — -чка, ч. Пестл. до старик 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- старичок — СТАРИЧО́К, чка́, ч. Пестл. до стари́к 1, 2. Суддя був собі простенький старичок, усім доступний, добрий (Мирний, І, 1954, 160); На естраді з’являється жюрі конкурсу — п’ять шановних старичків в чорних фраках, з нотами в руках (Коч. Словник української мови в 11 томах
- старичок — Старичо́к, -чка м. ум. отъ старик. Словник української мови Грінченка