1. Орфографічний словник української мови

стеребити

стереби́ти

дієслово доконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стеребити — СТЕРЕБИ́ТИ, блю́, би́ш; мн. стеребля́ть; док., що. 1. Очистити від шкаралупи, лушпайки, лузги і т. ін. 2. перен., розм. З'їсти все; знищити. І курку, і печеню, І кавалок кишки, Все, що було у торбині, Стеребив [Іван] до кришки (С. Руданський). Словник української мови у 20 томах
  2. стеребити — стереби́ти 1. очистити від шкаралупи, лушпиння тощо (ст) 2. знев. з'їсти (ст) ◊ че́рви на ґрис стереби́ли → черви Лексикон львівський: поважно і на жарт
  3. стеребити — -блю, -биш; мн. стереблять; док., перех. 1》 Очистити від шкаралупи, лушпайки, лузги і т. ін. 2》 перен., розм. З'їсти все; знищити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. стеребити — СТЕРЕБИ́ТИ, блю́, би́ш; мн. стереблят́ь; док., перех. 1. Очистити від шкаралупи, лушпайки, лузги і т. ін. 2. перен., розм. З’їсти все; знищити. І курку, і печеню, І кавалок кишки, Все, що було у торбині, Стеребив [Іван] до кришки (Рудан., Тв., 1956, 122). Словник української мови в 11 томах