1. Орфографічний словник української мови

стовписько

сто́вписько

іменник середнього роду

натовп

стовпи́сько

іменник чоловічого роду, істота

стовп

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стовписько — див. ватага Словник синонімів Вусика
  2. стовписько — СТО́ВПИСЬКО, а, с. Те саме, що сто́впище. Коло однієї з лавочок зібралося якесь стовписько. Хтось, очевидно, розповідав щось смішне, бо чувся голосний сміх (В. Минко). Словник української мови у 20 томах
  3. стовписько — -а, с. Те саме, що стовпище. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. стовписько — НА́ТОВП (велике скупчення людей, що перебувають десь або рухаються кудись), ЮРБА́, Ю́РМА́ розм., ТОВПА́ розм., Ю́РМИЩЕ підсил. розм., Ю́РМИ́СЬКО підсил. розм., З'Ю́РМИСЬКО підсил. рідше, ГУРБА́ заст., ТИ́ЧБА заст., ГУ́РМА́ діал., ГАЛА́ЙСТРА діал. Словник синонімів української мови
  5. стовписько — СТОВПИ́СЬКО, а, с. Те саме, що сто́впище. Коло однієї з лавочок зібралося якесь стовписько. Хтось, очевидно, розповідав щось смішне, бо чувся голосний сміх (Минко, Ясні зорі, 1951, 68). Словник української мови в 11 томах