стодола

стодо́ла

іменник жіночого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стодола — Стодо́ла: — будівля для зберігання снопів, а також для молотьби, віяння тощо; клуня [54] Словник з творів Івана Франка
  2. стодола — див. КЛУНЯ. Словник синонімів Караванського
  3. стодола — [стодола] -лие, д. і м. -л'і, р. мн. -ол' Орфоепічний словник української мови
  4. стодола — СТОДО́ЛА, и, ж. Будівля для зберігання снопів, сіна, полови тощо, а також для молотьби, віяння і т. ін.; клуня. В пустій стодолі й горобці не тримаються (прислів'я); Лушня.. Словник української мови у 20 томах
  5. стодола — Тісно в такій стодолі, де на руках мозолі. Про господарство бідного, де все мале і тісне. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. стодола — -и, ж. Будівля для зберігання снопів, сіна, полови тощо, а також для молотьби, віяння і т. ін.; клуня. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. стодола — КЛУ́НЯ (будівля для молотьби, зберігання збіжжя тощо), СТОДО́ЛА. Коло клуні пашня потрушена (Марко Вовчок); Семен звіз свій хліб раніш від других і склав у стодолу (М. Коцюбинський). Словник синонімів української мови
  8. стодола — Стодо́ла, -ли, -лі; -до́ли, -до́л Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. стодола — СТОДО́ЛА, и, ж. Будівля для зберігання снопів, сіна, полови тощо, а також для молотьби, віяння і т. ін.; клуня. В пустій стодолі й горобці не тримаються (Укр.. присл.., 1963, 258); Лушня.. Словник української мови в 11 томах
  10. стодола — (укр.) Приземкувата господарська споруда, призначена для збереження хліба і його молотіння. Мала два наскрізні входи та бокові відсіки для соломи, підлога виконувалася з тесаних плах. Інколи С. прикрашалася рушником, причелиною з простим різьбленням. Архітектура і монументальне мистецтво
  11. стодола — Стодола, -ли, стодоля, -лі ж. = клуня. Чуб. V. 333. III. 230. А вже ж твоя пшениченька в стодолі. н. п. Словник української мови Грінченка