страховиддя
страхови́ддя 1
іменник середнього роду, істота
потвора
розм., рідко
страхови́ддя 2
іменник середнього роду
те, що викликає, вселяє почуття страху
рідко
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- страховиддя — див. страшило Словник синонімів Вусика
- страховиддя — СТРАХОВИ́ДДЯ, я, с., розм., рідко. Те саме, що страхі́ття. [Тетяна:] Ох, яка ж то ніч була страшна! Давно, давно вже не бачила я такого вогню, який у Трохима бушував. Та пожежа – то було якесь страховиддя! (М. Кропивницький). Словник української мови у 20 томах
- страховиддя — -я, с., розм., рідко. Те саме, що страхіття. Великий тлумачний словник сучасної мови
- страховиддя — СТРАХІ́ТТЯ (фантастична істота незвичайного, страшного, потворного вигляду), СТРАХО́ВИСЬКО, СТРАХО́ВИЩЕ, СТРАХ перев. мн., МОНСТР книжн., ЧУДО́ВИСЬКО, ЧУДО́ВИЩЕ рідше, ПРИМА́РА, СТРАХОВИ́ДЛО розм., СТРАШИ́ЛО розм., СТРАШИ́ДЛО розм., СТРАХОВИ́ДДЯ розм. Словник синонімів української мови
- страховиддя — СТРАХОВИ́ДДЯ, я, с., розм., рідко. Те саме, що страхі́ття. [Тетяна:] Ох, яка ж то ніч була страшна! Давно, давно вже не бачила я такого вогню, який у Трохима бушував. Та пожежа — то було якесь страховиддя! (Кроп., V, 1959, 132). Словник української мови в 11 томах