1. Орфографічний словник української мови

стременний

стреме́нний 1

прикметник

від: стреме́но́

стреме́нний 2

іменник чоловічого роду, істота

конюх

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стременний — СТРЕМЕ́ННИЙ, а, е. 1. Прикм. до стреме́но́ 1. Стременні ремені. 2. у знач. ім. стреме́нний, ного, ч., іст. Конюх-слуга, який доглядав за верховими кіньми свого господаря, а також супроводжував його під час полювання. Словник української мови у 20 томах
  2. стременний — -а, -е. 1》 Прикм. до стремено 1). Стременні ремені. 2》 у знач. ім. стременний, -ного, ч., іст. Конюх-слуга, який доглядав за верховими кіньми свого господаря, а також супроводжував його під час полювання. || У Московській державі 16-17 ст. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. стременний — СТРЕМЕ́ННИЙ, а, е. 1. Прикм. до стреме́но́ 1. Стременні ремені. 2. у знач. iм. стреме́нний, ного, ч., іст. Конюх-слуга, який доглядав за верховими кіньми свого господаря, а також супроводжував його під час полювання. Словник української мови в 11 томах