стрибач

стриба́ч

іменник чоловічого роду, істота

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стрибач — СТРИБА́Ч, а́, ч., розм. Те саме, що стрибу́н 1. * Образно. Нам купили, Нам придбали Пречудового М'яча! Ми ніколи ще Не мали Отакого Стрибача! (Л. Первомайський). Словник української мови у 20 томах
  2. стрибач — -а, ч., розм. Те саме, що стрибун 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. стрибач — СТРИБА́Ч, а́, ч., розм. Те саме, що стрибу́н 1. *Образно. Нам купили, Нам придбали Пречудового М’яча! Ми ніколи ще Не мали Отакого Стрибача! (Перв., Райдуга.., 1960, 27). Словник української мови в 11 томах