супроводжувати

супрово́джувати

дієслово недоконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. супроводжувати — ЕСКОРТУВАТИ, (в дорозі) товаришити кому; (співом) проводжати, (оком) стежити; (передмовою) додавати що; (музикою) акомпаньювати, сов. акомпанувати; супроводжати. Словник синонімів Караванського
  2. супроводжувати — [супроводжуватие] -уйу, -уйеиш Орфоепічний словник української мови
  3. супроводжувати — СУПРОВО́ДЖУВАТИ, ую, уєш і СУПРОВО́ДИТИ, джу, диш, недок., кого, що. 1. Іти, їхати разом із ким-небудь як супутник; проводжати когось до певного місця. Супроводжувати гостя взявся Маслов .. Словник української мови у 20 томах
  4. супроводжувати — -ую, -уєш і супроводити, -джу, -диш, недок., перех. 1》 Іти, їхати разом із ким-небудь як супутник; проводжати когось до певного місця. || Іти, їхати, охороняючи, конвоюючи і т. ін. кого-, що-небудь або показуючи шлях комусь, чомусь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. супроводжувати — АКОМПАНУВА́ТИ (грати на одному або кількох музичних інструментах, супроводжуючи спів або сольне виконання інструменталіста), СУПРОВО́ДЖУВАТИ, ПРИГРАВА́ТИ, ПРОВА́ДИТИ рідко. Партнер акомпанує йому на старому розбитому роялі (П. Словник синонімів української мови
  6. супроводжувати — СУПРОВО́ДЖУВАТИ, ую, уєш і СУПРОВО́ДИТИ, джу, диш, недок., перех. 1. Іти, їхати разом із ким-небудь як супутник; проводжати когось до певного місця. Супроводжувати гостя взявся Маслов.. Словник української мови в 11 томах