супірник
супі́рник
іменник чоловічого роду, істота
діал.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- супірник — див. суперник Словник чужослів Павло Штепа
- супірник — СУПІ́РНИК, а, ч., діал. Суперник. Вся його злість обернулася на .. нового супірника (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
- супірник — -а, ч., діал. Суперник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- супірник — СУПІ́РНИК, а, ч., діал. Суперник. Вся його злість обернулася на.. нового супірника (Фр., IV, 1950, 73). Словник української мови в 11 томах