1. Орфографічний словник української мови

сюр

сюр 1

вигук

незмінювана словникова одиниця

сюр 2

іменник чоловічого роду

сюрреалізм; фантасмагорія

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сюр — СЮР, виг. 1. Звуконаслідування, що означає різкий, високий звук. Той щебет [ластівок] ніби зливається з сюрканням білих цівок молока в дійниці: сюр-сюр, фіть-фіть... (І. Словник української мови у 20 томах
  2. сюр — (-у) ч. інтел. Сюрреалізм у мистецтві. БСРЖ, 579; ТСРОЖ, 213. Словник жарґонної лексики української мови
  3. сюр — виг. 1》 Звуконаслідування, що означає різкий, високий звук. 2》 розм. Уживається як присудок за знач. сюркати, сюрчати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сюр — СЮР, виг. 1. Звуконаслідування, що означає різкий, високий звук. Той щебет [ластівок] ніби зливається з сюрканням білих цівок молока в дійниці: сюр-сюр, фіть-фіть… (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 68). 2. розм. Уживається як присудок за знач. Словник української мови в 11 томах